• (096) 717-3-717 АДВОКАТСКОЕ БЮРО

Справа № 753/3897/16-ц

Текст в ЄДРСР

      ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА      

справа № 753/3897/16-ц

                                           провадження № 2/753/3430/16

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         «05» квітня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого  судді    —   Комаревцевої Л.В.

при секретарі              —  Драгой В.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

   В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Свій позов мотивує тим, що з 17.10.2014 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис 2709.

В шлюбі в них народилася донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем.

Відповідач не приймає участі у утриманні доньки, не бере участь у її вихованні, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 з усіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, враховуючи надані пояснення.

В судовому засіданні відповідач визнав позов частково. Не заперечував проти стягнення з нього аліментів, починаючи з 09.01.2016. З заявленим розміром погодився. Пояснив, що до 09.01.2016 допомагав дружині матеріально, надавав кошти на утримання доньки кожен місяць приблизно 2500 грн., його місячний дохід складав при цьому 3000 грн. Посилаючись на те, що з 09.01.2016 подружжя посварилось, кошти на утримання дитини він не надає.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов’язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Виходячи з положень ст.27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Це положення відбите і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов’язані неухильно дотримуватися свого обов’язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов’язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 цього Кодексу.

Згідно ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 17.10.2014 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис 2709.

В шлюбі в них народилася донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачем.

З свідоцтва про народження дитини (а.с. 3) вбачається, що ОСОБА_4, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини вказано ОСОБА_3, тобто відповідача.

        Звертаючись до суду з позовом, позивачка , посилалась на такі обставини, що сторони проживають окремо, дочка проживає разом з позивачкою, усі обов’язки щодо утримання та її виховання несе заявниця самостійно. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

        З огляду на викладене, позивачка просила задовольнити позовні вимоги, якими стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі ? з усіх видів доходів відповідача, з дня пред’явлення позову до суду до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Заявлені вимоги підтримано представником позивача в судовому засіданні.

          Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Погодився про стягнення з нього аліментів в розмірі ? з 09.01.2016.

     Разом з тим, виходячи з положень ст. 154 Сімейного Кодексу України судом враховано, що позивачка звернулась до суду за захистом прав її неповнолітньої дитини, що перебуває на її утриманні.

Відповідно до ст. 180181182183 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до її повноліття. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, позивач просить стягнути аліменти за минулий час з 01.09.2015 року на підставі ст.194 Сімейного Кодексу України.

      Згідно ч.1 ст.194 Сімейного Кодексу України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

   Тобто стягнення аліментів за минулий час передбачено лише за наявності виконавчого листа.

       Враховуючи викладене, а саме відсутність умов, передбачених ст.. 194 СК України, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивачки щодо стягнення аліментів за минулий час, у зв`язку з чим підстав для задоволення позову в цій частині не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

     Разом з тим, враховуючи часткове визнання відповідачем позову, аліменти підлягають стягненню з відповідача, починаючи з 09.01.2016 року.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, часткове визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що слід стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.01.2016.

Враховуючи вищевикладені обставини, аліменти у розмірі 1/4 з усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09.01.2016 будуть достатніми для матеріального забезпечення ОСОБА_4

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 275 гривні 60 копійок.

Керуючись ст.ст.1060212215, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст.180183 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів — задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4  частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 січня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275,60 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

                    Суддя                                          Комаревцева Л.В.

ВВЕРХ