• (096) 717-3-717 АДВОКАТСКОЕ БЮРО

ШТРАФ з ПДВ. Що робити ?

ШТРАФ з ПДВ. Що робити ?

«Для ученика, жаждущего знаний, не грех возразить учителю, 
чтобы тот полнее излагал и доказывал истину.»

Державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку своєчасності сплати підприємством узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки складено акт про порушення підприємством граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

В подальшому Державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до підприємства, за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, застосовано штраф.

Скарги підприємства про перегляд цього податкового повідомлення-рішення до контролюючих органів вищого рівня залишилися без задоволення. Що робити підприємству в такому випадку ? Які його подальші дії ?

В такому випадку підприємству доцільно звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким до нього застосовано штраф.

Так, за приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що предметом камеральної перевірки може бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності.

Державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку підприємства з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання податку на додану вартість, за результатами якої складено акт, де зазначено про порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

Проте, камеральна перевірка не може проводитись з питань своєчасності сплати узгоджених грошових зобов’язань, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2.5 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14 червня 2013 року, після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності – Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі «порушень (помилок) не виявлено» (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; до впровадження в промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» зазначений акт роздруковується, підписується інспектором, який проводив перевірку, та направляється платнику податку поштою у порядку, передбаченому статтею 42 глави 1, пунктом 58.3 статті 58 глави 4 розділу II Кодексу. Після впровадження у промислову експлуатацію АС «Камеральна електронна перевірка» щодо реєстру платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою та накладанням електронного цифрового підпису, рекомендовано проводити електронну камеральну перевірку та формувати акт про результати камеральної перевірки. Зазначений акт підписується посадовою особою Міндоходів з накладанням цифрового підпису та направляється платнику податку в електронному вигляді.

Згідно пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №522 від 19 червня 2013 року, результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження (завищення) податкових зобов’язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

З аналізу наведених норм слідує, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають саме дані податкової звітності, а отже в акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані лише встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

При проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість, регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати саме акт камеральної перевірки. До такого переліку порушень не відноситься встановлення порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов’язання з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що термін сплати узгоджених грошових зобов’язань не є даними податкової звітності, які досліджуються під час проведення камеральної перевірки. Отже, Державною податковою інспекцією не в спосіб встановлений законодавством складено акт камеральної перевірки з посиланням на таке порушення, як несвоєчасна сплата узгодженої суми грошових зобов’язань.

Аналізуючи норми Податкового Кодексу України, необхідно звернути увагу, що контролюючий орган (Державна податкова інспекція), при проведенні камеральної перевірки, може перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних та при виявленні розбіжності – провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Також, слід відмітити, що в ст.200 Податкового кодексу України містяться положення щодо камеральної перевірки даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків.

Зокрема, відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом 1 пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Як встановлено пунктом 76.3 статті 76 Податкового Кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 102.1 статті 102 Податкового Кодексу України, контролюючий орган (Державна податкова інспекція) має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Отже, наведеними нормами для Державної податкової інспекції встановлено строки проведення камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку заявлених платником податків даних у податкових деклараціях з податку на додану вартість – протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном їх подання (або за днем їх фактичного подання) та не пізніше закінчення 1095 дня (трьох років), що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Згідно зазначеного вище акту перевірки, Державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку термінів сплати податкових зобов’язань податку на додану вартість, наприклад, за декількома податковими повідомленнями-рішеннями і всі вони від 17 грудня 2010 року.

Однак, камеральну перевірку наведених податкових повідомлень-рішень Державна податкова інспекція провела, наприклад, лише 27 жовтня 2016 року, тобто поза межами граничних термінів проведення такого виду перевірки, встановлених пунктом 76.3 статті 76 та пунктом 102.1 ст.102 Податкового Кодексу України.

Порушення строків проведення камеральної перевірки свідчить про її незаконність, що, у свою чергу, дає підстави для висновку про незаконність прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, перевіряючи податкове повідомлення-рішення, яким підприємству, за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов’язання з податку на додану вартість, застосовано штраф на відповідність його критеріям, наведеним у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, приходимо до висновку про те, що при проведенні камеральної перевірки та при прийнятті за її результатами податкового повідомлення-рішення Державна податкова інспекція діяла не на підставі та не у спосіб, встановлений законами України.

За приписами ст.244 – 2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 237 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень (в тому числі і для Державної податкової інспекції), які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У постанові від 27 січня 2015 року по справі №21-425а14 Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом (Державною податковою інспекцією) вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

За приписами частини 1 та частини 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відтак, враховуючи висновок про протиправність дій Державної податкової інспекції щодо проведення камеральної перевірки підприємства, така перевірка не має правових наслідків, а складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення підприємством вимог податкового законодавства.

Оскільки, в обґрунтування податкового повідомлення-рішення, яким підприємству, за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов’язання з податку на додану вартість, застосовано штраф, покладені висновки акту камеральної перевірки, тому це податкове повідомлення-рішення прийняте протиправно, у зв’язку з чим воно підлягає скасуванню судом.

Іван Циган, адвокат

Оставьте свое сообщение

ВВЕРХ